Мета: розкрити вплив змін в енергетиці на кар’єрні можливості жінок, які працюють в секторі відновлюваної енергетики, акцентувати на викликах, з якими стикаються жінки при зміні в роботі, шляхів їх подолання і менторства як одного із способів підтримки жінок.

Актуальність

Енергетична система України нині перебуває в умовах безпрецедентних викликів, спричинених воєнними діями, втратою та дефіцитом генеруючих потужностей, потребою в оперативному відновленні та ремонтах обладнання, необхідністю посилення безпекових заходів та вирішення питань, пов’язаних з відтоком кадрів та кадровим дисбалансом. Ці чинники формують нову реальність, у якій розширення кадрового професійного потенціалу є не тільки ресурсом для спроможності та стійкості енергетичної сфери, а й можливістю для впливу на проблему гендерної рівності, більш активного залучення жінок до виконання технічних та керівних ролей в енергетиці та кар’єрного зростання жінок.

На сучасному етапі розвиток, стабільність і мирне співіснування ставляться у залежність від вирішення питання рівності між чоловіками та жінками. Міжнародні організації акцентують на проблемі гендерної рівності, як соціальній справедливості та як ресурсі соціально-економічного розвитку5.  В умовах викликів, пов’язаних з війною, гендерна рівність посилює можливості для успішного розвитку та відновлення сектору енергетики України.

Гендерна рівність – це принцип, задекларований Конституцією України (ст. 24) і закріплений законом «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який гарантує, що жінки і чоловіки мають рівний правовий статус і рівні можливості для реалізації своїх прав незалежно від статі.

Чинним законодавством Україна забезпечує гендерну збалансованість, проте на практиці залишаються проблеми гендерної нерівності, пов’язані з оплатою праці, зайнятістю, отриманням доходів та правом власності, присутністю на керівних посадах.

Гендерна ситуація в енергетиці

Гендерна структура українського енергетичного сектору протягом останнього десятиліття залишається досить стабільною. Так, за даними Жіночого енергетичного клубу України (далі - ЖЕКУ) та партнерських досліджень 2018–2023 років, лише кожна четверта посада в галузі зайнята жінкою. Значна нерівномірність також існує у розподілі керівних ролей між чоловіками та жінками (15% управлінських позицій займають жінки).

Практика інших країн демонструє вищу участь жінок у інноваційних та трансформаційних напрямах енергетики (за даними International Renewable Energy Agency7 (IRENA), жінки становлять близько 32% робочої сили у відновлюваній енергетиці, а у керівництві – близько 19%).

Саме в інноваційних та трансформаційних напрямах енергетики жіноча присутність є активнішою, і саме ці підсектори можуть стати точками зростання для України.

Вплив війни на гендерний баланс у відновлюваній енергетиці

Війна 2014 року
Початок російської агресії в 2014 році вплинув на енергетичний сектор України руйнуваннями та виведенням з експлуатації частини традиційних енергетичних об’єктів на сході України та в Криму, зниженням виробництва енергоресурсів та частковим відключенням від енергомереж у зоні бойових дій. Були зроблені перші кроки у сфері розвитку відновлюваної енергетики, зокрема проєкти сонячної генерації та вітрові станції. Саме тоді стало помітним зростання ролі жінок у технічних та адміністративних позиціях у компаніях та у реалізації проєктів з відновлюваної енергетики.

Повномасштабне вторгнення 2022 року змінило ситуацію в енергетиці радикально, критична інфраструктура зазнала масових руйнувань, пошкоджено понад 60%2 енергетичних об’єктів, що спричинило масштабні відключення електроенергії. Наявними є проблеми з генерування енергії, пошкодження відновлюваних джерел енергії та зменшення їхньої частки в енергосистемі.  Це випробування, яке ворог цілеспрямовано посилює в осінньо-зимовий період, щоб залишити українців без світла і тепла, критично ускладнюючи ведення будь-якої господарської діяльності. 

У цих умовах окреслилися кілька ключових змін і тенденцій, які визначають сучасний стан енергетичного сектору, вплив на кадрову структуру та можливості професійного зростання жінок у галузі, а саме:

1. Масові руйнування енергетичної інфраструктури призвели до закриття та втрати бізнесу, державних підприємств, переміщення осіб, що спричинило втрату жінками роботи, обмеження можливостей працевлаштування в певних регіонах та потребу опановувати нові професії в нових місцях проживання.

2. Дефіцит кваліфікованого персоналу через втрату життя і здоров’я і міграцію людських ресурсів, і як наслідок брак кадрів і компетенцій, що поставило перед компаніями питання необхідності перекваліфікації кадрів.

Так, Конфедерація роботодавців України ще у 2023 р. наводила дані про втрату до 30% трудового потенціалу через виїзд за кордон та мобілізацію. Бізнес адаптується до діяльності в умовах війни та нарощує виробництво товарів і послуг, тому кількість нових вакансій на ринку праці поступово зростає і наразі є вищою, ніж пропозиція робочої сили. Це обумовлює значний дефіцит робочої сили².

3. Мобілізація чоловічого населення та зміни на ринку праці поглибили потребу в жінках на керівних та технічних позиціях.

4. Необхідність забезпечення критично важливих потреб енергетики та енергетична децентралізація посилили інтерес та інвестиції у відновлювану енергетику, насамперед сонячну, вітрову генерацію та системи накопичення енергії.

5. Упровадження енергоефективних проєктів та модернізація мереж, що забезпечує гнучкість і стійкість енергосистеми під час війни потребує кваліфікованих ресурсів.

6. Загальна увага до післявоєнного відновлення, розвиток «зелених» ініціатив і масштабні модернізації відкривають можливості для формування нових команд, у яких жінки можуть відіграти ключову роль у створенні «нової енергетики».

Можливості для кар’єрного зростання жінок в сфері енергетики

З урахуванням існуючих викликів затверджено нову Енергетичну стратегію України до 2050 року, яка передбачає амбітні плани щодо трансформації національного енергетичного сектору завдяки розвитку відновлюваної та вуглецево-нейтральної генерації та залучення інвестицій в енергетичний сектор.

Цілями Енергетичної стратегії України 2050 є¹:

• Досягнення максимального рівня кліматичної нейтральності,
• Максимальне скорочення використання вугілля в енергетичному секторі,
• Оновлення та модернізація енергетичної інфраструктури,
• Підвищення ефективності використання ресурсів в енергетичному секторі,
• Всебічна інтеграція з ринками Європейського Союзу та ефективне функціонування внутрішніх ринків,
• Забезпечення енергетичного сектору власними ресурсами з урахуванням економічної доцільності,
• Розвиток альтернативних джерел енергії, нових продуктів та інноваційних рішень в енергетичному секторі

Наявні виклики в енергетиці та поставлені завдання, показують, що після 2023 року зростає потреба і можливості жінок до розвитку нових компетенцій та входження у стратегічно важливі підсектори, а саме відновлюваної енергетики – сонячної, вітрової, біоенергетики; енергоефективності, відбудови та модернізації будівель; систем накопичення та зберігання енергії; водневих технологій; цифровізації енергосистеми та кібербезпеки.

Далі в статті детальніше розкривається потенціал кар’єрного розвитку жінок у зазначених напрямах.

Напрями кар’єрного розвитку жінок

Потенційні напрямки розвитку у відновлюваній енергетиці:

• Сонячна енергетика ‑ відновлення пошкоджених СЕС, перехід до розподіленої генерації, дахові станції, енергетичні спільноти).
• Вітрова енергетика ‑ розвиток проєктів у західних і центральних регіонах.
• Біоенергетика ‑ виробництво тепла та електроенергії з біомаси, біогазу та біометану.

Можливі позиції для жінок у секторі ВДЕ включають:

• технічні та інженерні професії (актуальні для СЕС, ВЕС та біоенергетичних установок), серед них: інженерки з монтажу, налаштування та технічного обслуговування, фахівчині з експлуатації обладнання, тестування та діагностики систем, спеціалістки з безпеки та екологічного контролю;
• управління та девелопмент проєктів: менеджерки з розвитку та реалізації проєктів ВДЕ, фахівчині зі взаємодії з громадами та енергетичними спільнотами, координаторки будівництва об’єктів ВДЕ;
• аналітика та дослідження: аналітикині з прогнозування генерації та моделювання енергосистеми, фахівчині з оцінки впливу на довкілля, сталості та ESG, дослідниці у сфері біометану, перспективних технологій ВДЕ;
• адміністративні та крос-функціональні ролі: спеціалістки з закупівель, логістики та координації проєктів, HR, фінансові та юридичні експертки в компаніях ВДЕ, комунікаційні менеджерки та фахівчині зі зв’язків із донорами.

Енергоефективність, відбудова та модернізація будівель
В Україні сектор енергоефективності та відбудови будівель пропонує можливості для роботи через нагальну потребу в модернізації житла та інфраструктури після руйнувань, а також через прагнення до енергетичної незалежності та зниження витрат на енергоносії. В сектор можуть бути залучені фахівчині для впровадження стандартів енергоефективності в житло, лікарні, школи, енергоаудиторки, консультантки з енергоменеджменту, фахівчині з будівельної стійкості.

Системи накопичення та зберігання енергії (СНЕ)
В Україні в секторі СНЕ є значні можливості для фахівців у сфері інжинірингу, встановлення, обслуговування, розробки програмного забезпечення та управління проєктами, оскільки СНЕ є ключовими для стабілізації енергосистеми, інтеграції ВДЕ та економії коштів. Зростання потреби в СНЕ обумовлено необхідностю компенсувати коливання генерації ВДЕ, акумулювати надлишки генерації, а також встановлювати промислові та муніципальні сховища енергії.

Нові кар’єрні напрямки для жінок включають технічні спеціалістки, аналітикині ринку flexibility, операторки систем.

Воднева енергетика
Для України зелений водень є перспективним паливом, яке в майбутньому може замінити вуглеводневі джерела енергії та зменшити рівень енергетичної залежності країни. Процес розробки водневих проєктів тривалий та складний, який потребує кваліфікованих досліджень.

Потенційні можливості для роботи включають проєктні менеджерки для девелопменту проєктів, анілітикині для оцінки внутрішніх ланцюгів виробництва, транспортування та використання водню, інженери водневих установок, консультанти.

Цифрові технології в енергетиці
Сучасний комплексний підхід до трансформації енергетики розглядається в трендовій концепції «3D» (Decarbonization, Decentralization, Digitalization). Digitalization («диджиталізація») - перехід до широкомасштабного застосування в електроенергетиці цифрових керованих пристроїв, підключених до інформаційної мережі Інтернет. Потенційні можливості для жінок і опанування професій включають компетенції в Smart-grid рішеннях, цифрових платформах управління енергосистемою, затребуваними є дата-аналітикині, IT-фахівчині, спеціалістки з кіберзахисту енергетичних систем тощо.

Експерти з енергетики вважають, що зростання жіночого лідерства може стати трендом у сучасній енергетиці, оскільки Національний план відновлення України має бути впроваджений з дотриманням правил гендерного паритету⁵.

Розвиток приватного підприємництва і власних проєктів

Жіноче підприємництво має значний потенціал в Україні. Все більше жінок розпочинають власний бізнес, віддаючи перевагу підприємництву. З 2023 року кількість приватних підприємців, заснованих жінками, зросла. Згідно з офіційною статистикою, жінки відкрили майже 59% приватних підприємців в Україні у 2024 році порівняно з 51% у 2021 році. Повідомлялося, що жіноче підприємництво більше підтримується в міських, ніж у сільських районах.

Дослідження показують, що хоча деякі жінки-підприємці (17%) не відчувають підтримку з боку родини та друзів, більшість розглядає свій бізнес як гарну альтернативу зайнятості (78,3%). Для більшості, 56,5%, це спосіб заробити більше, ніж зарплата, і всі респонденти опитування сказали, що для них бізнес є інструментом самореалізації³.

Перехід жінок в нові сектори та можливості для реалізації власних проєктів.

Зміна сектору енергетики в Україні потребує нових навичок у сфері цифрових технологій, екологічної стійкості та управління трансформаціями. Водночас визначені можливості формують нові вимоги ‑ як для жінок, так і для роботодавців, які полягають у перекваліфікації фахівців, опануванні нових професій, безперервному навчанні та розвитку додаткових компетентностей.

Однак темпи розвитку енергетики нерідко випереджають спроможність традиційних освітніх систем реагувати на нові запити ринку праці. Тому особливої ваги набувають цільові програми професійного розвитку: кар’єрні консультації, навчальні курси, програми підвищення кваліфікації та підтримка жінок на етапі професійних змін.

Одним із дієвих інструментів такої підтримки є менторинг ‑ форма професійної взаємодії, у межах якої досвідчені фахівці  допомагають  учасникам визначити кар’єрні цілі, опанувати нові компетентності, адаптуватися до змін і впевнено просуватися у вибраному напрямку.

В енергетиці менторські програми дають можливість жінкам отримати практичну підтримку, знання та візію від тих, хто вже пройшов шлях у професії. В умовах швидких змін у секторі, особливо у відновлюваній енергетиці, програми менторства допомагають: зорієнтуватися у кар’єрних можливостях; розвивати необхідні компетенції для технічних, управлінських та стратегічних ролей; побудувати мережу професійних контактів; отримати впевненість у власних рішеннях та амбіціях.

Однією з менторських програм, спрямованої на підтримку та розвиток жінок у енергетичному секторі України, зокрема у відновлюваній енергетиці, є «Сила жінок в енергетиці. Нові виміри підприємництва», яка продемонструвала свою ефективність в Україні (організатор – ГО «Жіночий енергетичний клуб України» за підтримки Українського Жіночого Фонду).

Програма об’єднала учасниць (менті) та менторок із досвідом у різних сферах ‑ від технічних проєктів до управління та стратегічного розвитку задля надання інформації, відпрацювання практичних інструментів, розвитку власної справи та професійного зростання учасників.

Програма була реалізована упродовж 2024-2025 років і передбачала роботу над конкретним проєктом в сфері відновлюваної енергетики.

Під час реалізації програми «Сила жінок в енергетиці» виявлено закономірності, які відображають досвід менті щодо можливостей зміни кар’єри під час війни, а саме:

• Формування компетентностей і важливість навчання для нової професії: більшість учасниць мали на меті опанування нової професії у відновлюваній енергетиці. Успіх значною мірою залежав від наявності навчальних програм.
• Робота з внутрішньо переміщеними жінками: для багатьох учасниць війна стала причиною втрати дому, роботи та доходу. У таких умовах пошук нової роботи в іншому регіоні перетворюється на багаторівневий виклик: жінки одночасно мають адаптуватися до нового середовища, налагодити побут, відновити або оновити професійні навички, а подекуди ‑ і опанувати нову професію.
• Інтерес до власного бізнесу: учасниці активно розглядали можливість створення власних проєктів, часто у сфері агробізнесу чи енергонезалежних рішень для побуту. Програма допомагала структурувати ідеї, оцінити життєздатність проєктів та підготувати кроки для їх реалізації.
• Фінансування як ключова перешкода в реалізації власних проєктів: для розвитку приватного підприємництва найбільшою складністю була відсутність коштів: більшість жінок потребували підтримки в залученні донорського фінансування, написанні грантових заявок. В Україні ринок проєктного фінансування ще не розвинений, а воєнна ситуація тільки загострила проблему. Менторська підтримка передусім допомагала ефективно планувати бюджет проєктів.
• Трансформація запитів: під час програми приблизно половина учасниць, які приходили з ідеєю власного бізнесу, змінили фокус на працевлаштування в компанії через необхідність забезпечити себе та родину в короткостроковій перспективі. Тут важливим став супровід менторів у підготовці резюме, проходженні співбесід та адаптації до нових ролей.
• Вік і життєвий досвід: програма показала високу зацікавленість в пошуку нових можливостей розвитку у жінок старшого віку. Старші учасниці часто мали більший життєвий досвід, але потребували підтримки у засвоєнні сучасних технологій та підходів у бізнесі.
• Психологічна стійкість і ресурс: переважно всі учасниці стикалися з відчуттям виснаження, втрати енергії або сумнівами у власних силах. Підтримка ментора допомагала знайти внутрішні ресурси, зберегти мотивацію та поступово долати психологічні бар’єри.

Врахування цих закономірностей може бути корисним для створення подальших програм підтримки жінок в Україні.

За результатами менторської програми з’ясувалося, що підтримка жінок у сфері відновлюваної енергетики є дієвим інструментом розвитку їхньої кар’єри в умовах війни. На тлі масштабних викликів, які переживає енергетичний сектор, такі програми ‑ це інвестиція у майбутнє країни. Адже за кожним бізнесом, проєктом чи технологічним рішенням стоїть конкретна людина, її стан, її можливості та впевненість у завтрашньому дні.

Показовим став інсайт однієї з менті програми. На запитання, що саме стало для неї найбільшою цінністю програми, вона відповіла: «Мені страшно починати нове самій. Але коли є підтримка – зрушити реально». Для багатьох жінок це сьогодні особливо болюче ‑ частина з них залишилися самі, бо їхні чоловіки на фронті, інші втратили близьких або живуть у постійному стресі через війну. Менторство допомагає не лише професійно, а й психологічно: воно дає відчуття опори, поруч з’являється людина, яка вірить у тебе та підтримує на шляху змін.

Потреба у подібних програмах лише зростатиме, а їхня актуальність повністю виправдана, адже розвиток людського потенціалу є основою стійкості енергосектору та майбутньої відбудови країни.

Висновки

Перетворення в енергетиці України спричинені війною, створюють як виклики, так і можливості. Залучаючи жінок в нові професії, Україна зможе забезпечити стабільність та розвиток відновлюваної енергетики, а саме в напрямках сонячної, вітрової енергетики, енергоефективності, технологій зеленого водню, систем накопичення енергії та цифрових технологій. Жінки в свою чергу мають доступ до нових можливостей та розвитку власного потенціалу. Взаємний успіх по подоланню викликів потребує системного підходу. Програми менторства та перекваліфікації є важливими для підтримки жінок у сфері енергетики та створюють нові можливості для розвитку кар’єри у відновлюваній енергетиці.

Список використаних джерел

• Національна енергетична стратегія України до 2050 року: розпорядження Кабінету міністрів України від 21 квітня 2023 № 373-р.
• Сучасні тренди і стратегічні імперативи розвитку HR-інжинірингу, економіки та бізнесу в умовах турбулентності й трансформації національної економіки. збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференція 14-15 листопада 2024 р.
• Український центр соціальних реформ. Виклики розширення прав і можливостей жінок на ринку праці та в підприємництві в умовах повномасштабної війни та гендерно-відповідального відновлення України : аналіт. звіт. Київ: UCSR, 2024
• Цифрова енергетика: чому це майбутнє енергетичних ринків». Енергоджерела. URL: https://enerhodzherela.com.ua/
• Deutsche Energie-Agentur GmbH (dena). The Role of Women in Ukraine’s Energy Sector During War Time – Towards Resilience and Equality. German-Ukrainian Energy Partnership for BMWK, 2024.
• Giner-Reichl І., van Veldhuizen M. Europe’s Energy Transition: Women’s Power in Solving the Labour Bottleneck. Employment Opportunities and Requirements for Low-carbon Job Markets. Friedrich-Ebert-Stiftung, Policy for Europe.
• IRENA. (2025). Renewable Energy: A Gender Perspective (2nd ed.). Abu Dhabi: IRENA.
• Weser H., Poluschkin G. Green Jobs for Ukraine’s Sustainable Reconstruction. Issue No. 201 (November–December 2025), BE Berlin Economics GmbH.
• Shevchuk S., Duncanson C. Gender, the Environment and Security in Ukraine. 2024.
• The role of women in energy Female empowerment in Eastern Europe and Central Asia, Publisher Deutsche Energie-Agentur GmbH (dena) German Energy Agency.