Голова Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку (SDIA), членкиня Жіночого енергетичного клубу України Юлія Усенко в колонці для Енергореформи – про гендерну рівність, безбар’єрність та інклюзивність при зеленому енергетичному переході.

Україна не відмовляється від міжнародних зобов’язань та національних цілей щодо досягнення кліматичної нейтральності, попри війну, повномасштабно розгорнуту росією понад два роки тому. Цей підхід дотримано і в плануванні відбудови за так званими "зеленими" принципами. Своєю чергою енергетична "зелена" трансформація передбачає поступовий перехід до низьковуглецевих джерел енергії з найменшим рівнем викидів парникових газів, а також впровадження енергоефективних та "розумних" технологій.

Одночасно реалізується державна політика з децентралізації енергосистеми внаслідок постійних обстрілів енергетичної інфраструктури. Стимулюється розвиток малопотужних об’єктів розподіленої генерації, в тому числі з використанням відновлюваних джерел (ВДЕ) та установок зберігання енергії (УЗЕ).

Група головних наукових радників Європейського Союзу рекомендує:"перехід до вуглецевої нейтральності повинен бути справедливим і чесним".

Водночас в Україні, у формуванні та реалізації завдань, спрямованих на забезпечення енергетичного переходу та розвитку енергетики в цілому, чітко не проглядаються вимоги щодо гендерної рівності, безбар’єрності та інклюзивності.

Ці вимоги мають бути враховані, зокрема, під час реалізації державної політики для забезпечення справедливої трансформації вугільних регіонів.

Говорячи про виклики для енергетики, потрібно оцінювати людський капітал та умови підготовки й залучення професійних кадрів у контексті відбудови та подальшого розвитку галузі.

Нестача професійних кадрів у переліку викликів для відбудови та розвитку енергетики.

Брак працівників залишається гострою проблемою для багатьох українських підприємств в умовах війни. Так само це питання постає у різних сферах діяльності, пов’язаних з енергетикою.

Плинність кадрів в енергетиці спостерігалася й раніше. Наприклад, у 2018 році, в цілому галузі не вистачало щонайменше 8 тис. фахівців. Відкриті вакансії переважали у місцевих обленерго, яким тривалий час бракувало стимулів для утримання досвідчених працівників у складі електромонтажних бригад в порівнянні з умовами, які могли надати роботодавці за кордоном, наприклад, у сусідній Польщі.


Тільки за даними групи ДТЕК, за два роки повномасштабної війни загинули понад 270 її співробітників, понад 840 осіб було поранено.

Крім того, енергетика завжди вирізнялася своєю специфікою з притаманними їй стереотипами щодо гендерних питань. Це одна із тих галузей, яку традиційно вважали "чоловічою", починаючи від вибору освітньої спеціалізації й завершуючи працевлаштуванням на підприємствах паливно-енергетичного комплексу.

У сучасних умовах підтримувати класичні стереотипи стосовно працевлаштування на фоні дефіциту фахівців щонайменше недоречно.

Навпаки, умовні обмеження за стереотипами потрібно виключати як явище та створювати рівні можливості для підготовки та залучення кадрів до роботи в енергетиці. Бо кадровий голод має тенденцію посилюватися через наслідки воєнних дій та нових загроз.

Існуючі практики забезпечення гендерної рівності

Серед українських енергокомпаній, як приватних, так і в державному секторі, вже є успішні приклади впровадження гендерних ініціатив. Вони стосуються розширення прав і можливостей жінок на робочому місці. Про це свідчать результати дослідження ГО "Бюро гендерних стратегій та бюджетування" в межах проєкту "Адаптація жінок у нових умовах життя під час війни", який здійснювала ГО "Жіночий енергетичний клуб України" за підтримки Українського Жіночого Фонду.

Наприклад, 30% співробітників компанії ДТЕК складають жінки, зокрема на керівних та менеджерських посадах. Динаміку зростання жінок в цілому та у керівному складі також демонструє КП "Київтеплоенерго".

Держпідприємство "Оператор ринку" визнане найкращою енергокомпанією з гендерним паритетом за результатами незалежного гендерного аудиту (2020 р.).

Загалом в енергетиці можна виділити "змішані" професії, у яких часто можна зустріти як чоловіків, так і жінок: інженер-енергетик, еколог, експерт з енергоефективності, консультант з відновлюваної енергетики та інші.


Серед шукачів роботи на Work.ua жінки займають приблизно 60%. Окремо варто звернути увагу на 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), серед них 58% – жінки.

Інклюзивність до кола пошуку кадрів

Коло пошуку кадрового потенціалу є значно ширшим та, окрім ВПО, охоплює також такі категорії як ветерани/ветеранки та люди з інвалідністю.

За даними Державної служби зайнятості, останнім часом проглядається запит роботодавців на пошук працівників саме серед названих категорій. Навіть, якщо такі люди здатні виконувати певну роботу дистанційно, але мають професійний досвід. Серед основних переваг їхнього залучення є зменшення ризиків мобілізації, що дає можливість підприємству забезпечити стійкість робочих процесів та виконувати запланований обсяг завдань перед замовниками послуг чи товарів.

За два роки повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю зросла на 10%, або на 300 тисяч, серед яких є як ветерани, так і цивільні, що зазнали поранень внаслідок обстрілів. В Україні майже 1,2 млн ветеранів, із них 800 тис. є учасниками бойових дій.


Натомість, існуюче законодавство чітко не вирізняє "ветерана", "ветеранку" в контексті сучасної російсько-української війни. Їхній правовий статус регулює закон, який розроблявся з метою надання соціального захисту та гарантій насамперед для тих категорій військових, які брали участь у збройних конфліктах раніше, у часи минулого століття (наприклад, ветерани Другої Світової війни та ветерани Афганістану). Різниця полягає в тому, що на сьогодні серед ветеранів багато молодих (віком до 35 років) та людей середнього віку, які потребують інших видів підтримки, зокрема в питаннях їхнього повернення у сферу цивільної зайнятості та підвищення конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Перекваліфікація: "зелені" робочі місця з рівними можливостями для усіх

Важливими етапами в процесі реінтеграції ветеранів та ветеранок є відновлення їхнього фізичного й психологічного стану та професійно-освітня адаптація. Формує та впроваджує ветеранську політику Міністерство у справах ветеранів України, координуючи виконання реінтеграційних завдань відповідальними центральними органами виконавчої влади. Водночас, варто зазначити, що допоміжну роль серед інших виконують інститути громадянського суспільства.

З вересня цього року реалізується навчальна програма "Сонячний РеСтарт", яку розробила команда благодійного фонду RePower Ukraine для ветеранів та ветеранок.

У такий спосіб здійснюється професійна підтримка цієї категорії населення в адаптації до цивільного життя, безкоштовно надаються послуги навчання для роботи в секторі сонячної енергетики та забезпечується можливість подальшого працевлаштування.

Перевагою цієї програми є постійний супровід професійного психолога упродовж всього курсу навчання, що є надзвичайно важливим для ветеранів та ветеранок, які долають різні виклики під час професійно-освітньої адаптації. Крім того, налагоджений зв’язок між фондом та потенційними роботодавцями, з якими так само проводиться певна робота щодо визначення готовності компанії залучити до колективу нових працівників.

З досвіду команди проєкту, не всі одразу орієнтуються, як поводитися з людьми із досвідом війни, не знаючи базових правил безбар’єрності.

Тому насамперед потрібно з’ясувати усвідомлення відповідальності роботодавцем за створення відповідних умов. Щодо досвіду учасників програми, випадки є різні: успішне працевлаштування за результатами навчання, мотивація розвиватися та відкривати власну справу або звернення до інших сфер для перекваліфікації.

Як налаштовані роботодавці?

Серед роботодавців в енергетиці вже є успішні приклади запровадження програм з навчання та працевлаштування ветеранів та ветеранок.

НЕК "Укренерго", оператор системи передачі електроенергії, реалізовує програму "Разом", що дозволяє опанувати нову професію в енергетиці. Учасниками програми можуть стати також члени родин ветеранів та ветеранок, військовослужбовців, загиблих захисників та захисниць.

"Укренерго" оплачує навчання та роботу з першого дня участі в програмі та надає учасникам всі пільги, що діють для працівників компанії. Шестеро випускників першого потоку проєкту "Разом" успішно освоїли професію електромонтера з обслуговування підстанцій. П’ять із них вже працюють на підстанціях "Укренерго". Незабаром буде оголошена друга хвиля набору на програму та розширений перелік професій – додається електрослюсар з ремонту устаткування розподільних пристроїв, а також суттєво розширюється кількість вакансій та географія локацій для працевлаштування.

Компанія "Промавтоматика Вінниця", яка є виробником електротехнічної продукції, також готова приймати до роботи ветеранів та ветеранок, надаючи можливість випробувати себе під час експрес-навчання, яке тут надають безкоштовно, а також створювати необхідні умови для адаптації робочих місць (за потреби) та реінтеграції таких людей в робочий процес.

Все складніше стає із бронюванням працівників. Тому цінують кожного і кожну, хто готовий вчитися й працювати навіть без наявності інженерної освіти. Компанія вже має досвід запровадження програм підготовки жінок для сегменту надання послуг у секторі сонячної енергетики. Для цього був розроблений навчальний центр на виробничій території, де проводяться як теоретичні заняття, так і практика виконання монтажу обладнання сонячних електростанцій. За результатами навчання цього року 7 жінок вже отримали роботу. Для тих, хто демонструють розвиток, передбачені умови здобуття вищої освіти та кар’єрного зростання.

У якості стимулів для роботодавців від держави працюють: програма дотацій за працевлаштування ВПО та ВПО з інвалідністю, відповідно до якої передбачені компенсації за їхнє працевлаштування; програма компенсацій за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Про державне стимулювання чи обов’язкове працевлаштування ветеранів та ветеранок окремо в існуючому законодавстві України не визначено.


Крім того, мотивація до вдосконалення політики інклюзивності та безбар’єрності зростатиме, коли менеджмент конкретного підприємства відчує загрозу або вже наявну кризу через гострий дефіцит кадрів.

Окремо варто звернути увагу на те, що проблема так званої "гендерної сліпоти в зеленій адженді", що буквально означає невидимість важливості забезпечення рівності та безбар’єрності на шляху до кліматичної нейтральності, активно ініціюється в ЄС до обговорення. Метою є врахування і додавання гендерних аспектів до обов’язкових вимог і принципів політики "зеленого" енергетичного переходу.

Для української енергетики це питання є більш комплексним і вимушеним. Але цей виклик потрібно розглядати, як можливість одночасного вирішення різних завдань – декарбонізації та створення "зелених" робочих місць із залученням категорій населення з досвідом війни, запровадження та вдосконалення локальних політик інклюзивності та безбар’єрності, забезпечення сприятливих умов для реінтеграції ветеранів та ветеранок на ринку праці в цілому, позбавлення стереотипів, які стримують залучення жінок до інженерних професій. Публікацію підготовлено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.