Світові тенденції у вітроенергетиці

У світі швидко зростає частка електроенергії, виробленої вітровими електростанціями. За даними Міжнародної агенції з відновлюваних джерел енергії IRENA (International Renewable Energy Agency) за період 1997-2024 роки світова встановлена потужність вітроенергетики зросла у 98 разів із 7,5 ГВт у 1997 році до 1131 ГВт до 2024 року). Також зросла одинична потужність вітрових турбін, зокрема у 1985 році типові турбіни мали потужність 0,05 МВт, то зараз виробники вітрових турбін пропонують оншорні турбіни в діапазоні до 7 МВт і вже працюють над їх збільшенням. У щорічному огляді IRENA зазначається, що в період з 2013 по 2023 роки значно зросла кількість працівників у сфері вітрової енергетики. Зокрема, у 2013 році у сфері вітроенергетики працювали близько 830 тисяч осіб, у 2023 році понад 1 млн 460 тисяч осіб (рис.1).Всесвітня асоціація вітрової енергетики WWEA (World Wind Energy Association) у своєму щорічному звіті зазначає, що країни з найбільшим обсягом ринку нових вітрових турбін у 2024 році були: Китай (86,7 ГВт), Бразилія (5,4 ГВт), США (4,2 ГВт), Індія (3,4 ГВт), Австралія (3,3 ГВт), Німеччина  (3,2 ГВт) та Велика Британія (2,2 ГВт).

В осінньому звіті WindEurope станом на осінь 2025 року в Європі 291 ГВт встановленої потужності ВЕС, з яких 254 ГВт припадає на оншорні та 37 ГВт на офшорні вітроелектростанції. 27 країн ЄС мають 236 ГВт встановленої вітроенергетичної потужності. Очікується, що з 2025 по 2030 рік в ЄС ще буде встановлено 22 ГВт нових вітрових електростанцій щорічно, що збільшить сукупну встановлену потужність до 344 ГВт. Проте, ціль на 2030 рік не буде досягнута, оскільки вона становить 425 ГВт. У першій половині 2025 року в Європі було встановлено 6,8 ГВт нових потужностей вітрової енергетики (брутто). Оншорні вітрові електростанції склали 89% від нових потужностей, загальною потужністю 6 ГВт.

А що в українському вітроенергетичному секторі?

В Україні за даними щорічного звіту "Вітроенергетичний сектор України 2024", підготовленого спеціалістами Української вітроенергетичної асоціації, загальна встановлена потужність вітрових електростанцій у 2024 році становила 1921,4 МВт (з врахуванням тимчасово окупованих територій, без АР Крим). За період з 2015 року до 2024 року різко зросла встановлена потужність вітроенергетичного сектору: від 409,5 МВт у 2015 році до 1921,4 МВт у 2024 році. Відзначається різкий стрибок у девеломпенті проектів ВЕС в Україні, зокрема встановленою потужністю понад 4 ГВт.

Світові тенденції участі жінок у вітроенергетичному секторі

Враховуючи різкий стрибок у розвитку вітроенергетичного сектору, важливим питанням є участь жінок у цій галузі.

За даними аналітичного дослідження Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA) "WIND ENERGY: A GENDER PERSPECTIVE", яке вийшло у 2020 році, було проведено дослідження щодо залученості жінок у вітровій енергетиці, зокрема висвітлення перешкод, проблем та кар’єрний ріст. Дослідження проводилося онлайн на сайті IRENA восени 2019 року. Загалом за період дослідження надійшло 921 відповідь із 71 країни. Від імені організацій опитування пройшли 132 учасники та 789 приватні особи.

Під час отримання індивідуальних відповідей важливу увагу зосереджувалося на залученості жінок у секторі вітрової енергетики, пропозиції щодо можливих шляхів покращення та вирішення проблем. Для організацій зверталася увага на гендерний розподіл працівників, політики та заходи, спрямовані на участь жінок у галузі.

Відповіді щодо організацій були представлені з усіх частин світу, зокрема на Європу та Північну Америку припало 39 % відповідей, 30% на Латинську Америку та країни Карибського басейну. Щодо приватних осіб ­– переважно із Європи та Північної Америки (61 %). Найменше відповідей надійшло від представниць та організацій з Африки (4 % та 9 % відповідно).

Доволі цікавий розподіл показало опитування щодо розподілу респондентів опитування за сегментами ланцюга створення вартості (рис.2). Так, серед організацій переважають інші, зокрема включає консалтингові компанії, аналітичні центри, академічні та дослідницькі інститути, навчальні та освітні центри, фінансові установи, державні органи та маркетингові компанії, а для приватних осіб найбільша частка припадає на операторів та девелоперів.Серед організацій 31 % припадає на організації, з понад 1000 працівників, серед приватних осіб ­– 50 % працюють у організація з понад 1000 працівників.

Не менш цікавим у дослідженні було висвітлення освіти учасників опитування. Найбільше серед опитаних – 52 % припали на магістрів, 32 % – бакалаври, 9% – доктори філософії/наук.

70 % з всіх опитаних становили жінки.

Важливою складовою опитування було залучення не лише висококваліфікованих спеціалістів, а й представників робітничих спеціальностей. Якщо розглянути розподіл серед професій для оншорних вітрових електростанцій, то 63 % припадає на робітничі спеціальності, 27 % - STEM спеціалісти, 5 % охоплює інженерів, техніків, експертів із забезпечення якості, охорони здоров'я, безпеки та навколишнього середовища, експертів із права, регулювання, стандартизації та логістики, маркетинговий персонал, фінансових аналітиків. Найменша частка 3 % - адміністрація та 1 % менеджмент.

Жінки у вітровій енергетиці

Загалом у секторі відновлюваної енергетики працює 32 % жінок (2020 рік). Станом на 2020 рік частка жінок у вітровій енергетиці становила 21 %. Найбільша кількість жінок працювала у напрямку адміністрування – 35 %, найменше – 8 % у топменеджменті (рис.3).Серед напрямків діяльності, 27 % жінок працюють девелоперами,  а також у консалтингових компаніях, аналітичних центрах, академічних та дослідницьких інститутах, навчальних та освітніх центрах, фінансових установах, державних органах та маркетингових компаніях (рис.4).

Переважна більшість жінок працює у організаціях, де менше 20 працівників (34%), та організаціях, де працює 101-500 осіб (27 %).

Залученість жінок у вітроенергетичний сектор в Україні

На жаль, в Україні відсутня офіційна статистика залученості жінок у вітровій енергетиці. Проте, за даними досліджень, проведених ГО «Жіночий енергетичний клуб України», в Україні простежується гендерний дисбаланс в енергетичному секторі. 

Ґрунтовні статистичні дослідження рівня зайнятості жінок в енергетичному секторі проводилися в Україні у період 2013–2017 рр. Результати цього дослідження показали, що частка жінок в енергетичному секторі складає 23–27% від загальної кількості працівників (рис.5).У вересні 2025 року у м. Львові було проведено Український вітроенергетичний форум. До нього долучитися понад 300 учасників, як з України, так і з інших країн. Проаналізувавши гендерний розподіл між спікерами форуму (за даними офіційної програми заходу), бачимо, що переважають чоловіки. Із 49 спікерів, жіноче представництво становило 12 жінок, тобто 24,5 % від загальної кількості спікерів (рис.6).Через вплив війни, простежується значний брак кадрів як в енергетичному секторі в цілому, так і у вітроенергетиці зокрема.

Що потрібно зробити вже зараз, щоб зменшити гендерний дисбаланс у галузі?

Аналізуючи світові тенденції участі жінок у вітроенергетичному секторі, варто зробити наступне:

• розроблення освітньо-професійних програм у ЗВО України, з врахуванням специфіки вітрової енергетики (для прикладу: менеджмент вітрової енергетики, девелопмент вітрових проектів, екологи вітроенергетичних проектів тощо);
• проведення фахових навчань та перепрофілювання фахівців суміжних галузей;
• популяризація вітроенергетики серед молоді, проведення спеціальних тренінгів для жінок (як вже практикується для сонячної енергетики).

І найголовніше – потрібно залучати всіх стейкхолдерів, як і бізнес, який розвиває ці проекти, так і громади, де вони реалізуються, і звісно, наукову спільноту, для впровадження теоретичних аспектів на практиці та можливості студентів та викладачів долучатися до реальних проектів.

Марія Лопушанська, докторка філософії,членкиня Жіночого енергетичного клубу, Голова комітету ОВД і СЕО Асоціації професіоналів довкілля «PAEW», екологиня групи компаній «ЗАХІДНАДРАСЕРВІС».

Публікацію підготовлено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.